Українська акторка Ольга Сумська згадала теплі й водночас дуже незвичні моменти зі свого дитинства, яке фактично минало за лаштунками театру.
Йдеться про львівський театр імені Марії Заньковецької — місце, де працювали її батьки у 50–60-х роках, і де вона сама народилася. Саме там, за словами акторки, її перші спогади буквально переплітаються зі сценою та репетиціями.
Вона пригадала один із найяскравіших епізодів:
"Ми в театрі імені Марії Заньковецької, де працювали мої тато й мама у 50-х і 60-х роках, де я народилася. Матуся, коли репетирувала, візочок відносила головному режисеру Володимиру Данченку", - зізналася вона.
У цій історії фігурує тодішній головний режисер театру — Володимир Данченко. Саме до нього, як згадує Сумська, її мама інколи буквально «доставляла» візочок із маленькою донькою під час роботи.
Акторка також наголосила, що для неї ця сцена має майже сакральне значення. Атмосфера театру, за її словами, залишається особливою навіть сьогодні.
"І ось ця сцена, і сьогодні ми тут. Намолена, фантастична атмосфера. Яка глибина сцени. Який масштаб. Це диво", - поділилася Сумська.
Йдеться про Львівський театр імені Марії Заньковецької, який акторка називає місцем із глибокою енергетикою та сильним історичним корінням.
Для Сумської ці спогади — не просто ностальгія, а жива частина родинної історії, яка й досі продовжує звучати зі сцени театру.